26 Липень 2017
Пошук
Розширений пошук

Реєстрація

Логін
Пароль
Увійти
Реєстрація
ПОСИЛАННЯ

  

Верховна рада України
Кабінет міністрів України

 


Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області


Реєстр нерухомих пам'яток України в м. Коломия (пам’ятки містобудування і архітектури місцевого значення)
 На головну / Туризм міста Коломиї / Історичні пам'ятки архітектури міста

Реєстр нерухомих пам'яток України

(пам’ятки містобудування і архітектури місцевого значення)

 

п/п

найменування

датування

місцезнаходження

Охоронний номер

1.       

Благовіщенська церква (1587 р.) (спаська) За архівними даними церква датується 1587 роком. Стародавня Благовіщенська церква відноситься до особливого типу культових споруд, яка ввійшла в історію архітектури під назвою гуцульська, що є характерним для гірської місцевості Прикарпаття. У церкві зберігається давній іконостас, Євангіліє та ікони роботи відомого українського іконописця ХІХ ст. Теофіла Копистинського.

Однією з найстаріших духовних споруд міста є дерев’яна Благовіщенська церква. Корені виникнення храму прослідковуються аж до XVI століття.

В 1530 році польський уряд дозволив відкрити в Коломиї православний монастир. Його засновниками в середині XVI століття стали отці – Василіяни. Розташувався монастир біля основної соляної артерії –дороги, яка вела на Яблунів, Косів, Печеніжин. Його ченці суворо дотримувалися аскетичних норм життя, уставу Скиту Манявського, якому власне і підпорядкувалися.

На території монастиря, у 1587 році, була збудована одна з найкращих і найдавніших дерев’яних пам’яток православ’я України, які дійшли до нашого часу – Благовіщенська церква з дзвіницею.

В середині XVIІІ ст. Монастир припинив своє існування, залишилась діючою тільки церква. Буремні століття переживала церква, пройшла через декілька реставрацій і все ж таки майже повністю змогла зберегти свій первісний вигляд. Благовіщенська церква відома своїм чудовим іконостасом, в створенні якого брав участь видатний західноукраїнський маляр XVIІІ століття Теофіл Копистинський. Відомо, що від самого початку церква мала бібліотеку коштовних церковних книг. На жаль, вони безслідно щезли в часи бурхливих подій минулого століття.

Сьогодні церква є діючою і належить православній громаді Коломиї.

Благовіщенська церква визнана архітектурною пам’яткою державного значення і охороняється законом.

м. Коломия

1587 р.

вул.Карпатська,2

Изображение 517

233

2.       

Дзвіниця Благовіщенської церкви

м. Коломия

вул.Карпатська, 2

Изображение 013

233

3.       

Житловий будинок

Поч. 20 ст.

вул.Вічовий майдан, 1

554

4.       

Будинок культури (театр), де працював В.Симчич. З переходом під австрійську владу на Галичині (1772 р.) з'являються німецькомовні, польські професійні мандрівні театральні трупи, а у Львові навіть установлюється міський постійний театр. Але треба було чекати аж 1848 року, Коломийська рада взяла на себе ініціативу створення українського аматорського театру.

Організаторами виступили голова Коломийської ради Микола Верещинський, бургомістр Сильвестр Дрималин і місцевий священик Іван Озаркевич.

Діяльність Коломийського українського аматорського театру розпочалася виставою "Дівка на виданню” 8 червня 1848 р. Мистецьким керівником, режисером цієї події і всіх наступних вистав був австрійський офіцер-поручник Алоїз Ляйтнер.

Український аматорський театр відродився в Галичині аж у 1865 року, перетворившись через рік на професійну мандрівну трупу під назвою "Руський народний театр". Але від того, що діяльність аматорського театру в Галичині і, зокрема, в Коломиї 1848 - 1850 рр. обмежувалась трьома роками, не применшується значення його в історії театральної культури. Тому й відзначаємо ми сьогодні в нашій незалежній державі 160-річчя від початку нового українського театру в Галичині, що веде свій родовід з аматорського гуртка в Коломиї.

В першій половині 20 сторіччя будівля теперішнього театру належала товариству ремісників „Gwiazda”.

З 1939 року театр мав назву „Коломийський музично-драматичний театр ім. Ярослава Галана”.

Тепер театр носить назву „Коломийський обласний академічний  український драматичний театр ім. Івана Озаркевича”.

Поч. 20 ст.

Вічовий майдан, 7

драмтеатр 1

555

5.       

Житловий будинок

Поч. 19 ст.

вул.Вічовий майдан, 8

556

6.       

Житловий будинок

Поч. 20 ст.

вул.Б.Хмельницького, 46

Изображение 357

557

7.       

Житловий будинок

Поч. 20 ст.

вул.Б.Хмельницького, 48

Изображение 356

558

8.       

Чотириста літ тому Коломия в черговий раз потерпала від останньої бусурманської навали. Повітря ще зоставалося насичене запахом обвуглених тіл і будівель. Однак схематичне розташування середмістя не зазнало суттєвих змін, тут завше нуртував ринковий майдан. А якось вдосвіта 24 серпня 1745 року купці і міщани стали свідками, як перед дерев’яною ратушею кат Міхал Козловські розрубав на дванадцять шматків бездиханне тіло Олекси Довбуша.

1869 року хвостом червоного півня ратушу зведено на попіл. А в жовтні 1871-го на Ринку знову здійнялася пожежа, в полум’ї якої згоріло 27 іудейських домів. Так минуло ще шість відбудовних років, і погорільці містобудівничі розпочали зводити нову муровану споруду в неоренесансному стилі. Будівництво тривало два роки й обійшлося місцевій скарбниці у 70.000 золотих ринських. А 22 листопада 1877 р., при великому народному здвигу, ратушу освячують. Звідтоді над кожною віконною рамою партеру красується керамічний герб міста Коломия. Звідси, з найвищої точки міста, пожежні вели спостереження над коломийською околицею. В разі пожежі черговий подавав сигнал свистком. А задля вигоди обивателів вивішував табло з показниками температури повітря.

Ратуша 1877 р.

вул.Грушевського, 1

ратуша 2

559

9.       

Церква св. Михаїла Архистратига.

Опоряджувальні роботи в церкві Св. Архистратига Михаїла тривали ще декілька років після її офіційного освячення.

Християнство почало поширюватись в Галичині ще в Х ст. В 1215 році в Іспанії був заснований католицький орден домініканців. З часом його діяльність розповсюдилася по всій Європі і просувалася далі на схід. В 1246 році в Коломиї був заснований перший домініканський монастир, який проіснував до початку XV ст. Пізніше, в 1413 році король Владислав Ягайлончик заклав в місті замість старого, новий монастир. На той час це була найбільша храмова споруда на землі Галичини. Але під час одного з найжорстокіших нападів турків і татар в 1589 році на Коломию, він був знищений, монахи були порубані ,а їхні тіла повішені на монастирських мурах. В 1627 році, вже на новому місці будується монастир, який проіснував до 1788 року. Після ліквідації ордену монастир був закритий, а на його місці, в 1855 році була збудована греко-католицька церква Святого Архистратига Михаїла. Ця споруда в майже незміненому вигляді дійшла до наших днів. Авторами іконостасу церкви та образів були відомий український художник К.Устиянович та угорський – Міклош.

Настінні розписи храму виконувалися коломийським митцем В. Крицінським при допомозі викладачів гончарної школи.

1855-1871р.р.

вул.Грушевського, 11

сВ мИХАЙЛІВСЬКА

 

560

10.   

Будинок повітової ради – зараз музей історії міста Коломиї

1875

вул.Р.Шухевича, 80

Изображение 819

561

11.   

Костьол парафіяльний

св. Йосафата

1775  (1762 помилк.)

вул.Гетьмана Мазепи, 2

Изображение 071

562

12.   

Житловий будинок

(бібл.№1 для дорослих)

к. 19 ст.

бульвар Л.Українки, 7

563

13.   

Житловий будинок

Середина 1860-х років

просп. Відродження, 1

( вул. Чорновола, 1).

Изображение 302

564

14.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

просп. Відродження, 4

( вул. Чорновола, 4).

Изображение 279

565

15.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

просп. Відродження, 7

( вул. Чорновола, 7).

 

566

16.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

просп. Відродження, 8

( вул. Чорновола, 8).

Изображение 280

567

17.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

просп. Відродження, 13

( вул. Чорновола, 13).

Изображение 282

568

18.   

Житловий будинок

Середина 1870-х років

просп. Відродження, 24

( вул. Чорновола, 24).

P2032209

569

19.   

Медична установа

Середина 1860-х років

просп. Відродження, 32

( вул. Чорновола, 32).

Изображение 294

570

20.   

Пошта

1895

просп.Відродження, 47

( вул. Чорновола, 47).

Изображение 298

571

21.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

просп. Відродження, 55

( вул. Чорновола, 55).

Изображение 309

572

22.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

пл. Шевченка, 26

 

573

23.   

Будинок колишньої гімназії, де навчався В.Стефаник, Л.Мар-тович, М.Черем-шина, М.Ірчан, М.Павлик, С.Мель-ничук, П.Козланюк.

Коломийська гімназія імені Михайла Грушевського – один з найстаріших  навчальних закладів Західної України. Створена у 1861 році на окраїні  Австро-Угорської імперії в далекому галицькому місті, гімназія стала справжнім джерелом для формування української інтелігенції нашого краю, незважаючи на те, що навчання спочатку велося на німецькій мові, а з 1867 року – на польській. У 1892 році при польській гімназії було відкрито перший клас з українською мовою навчання, а в 1900 році Віденське міністерство освіти розпорядилося відкрити самостійну українську гімназію, яка проіснувала до 1939 року.

Першим директором Коломийської української гімназії був Софрон Недільський.

Серед освітянської мережі ХІХ сторіччя Коломийська гімназія відіграла важливу роль в Галицькому краю.

В різних роках у Коломийській гімназії навчалися видатні письменники і художники, відомі пізніше громадські діячі – Михайло Павлик, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, Ярослав Пстрак, Володимир Навроцький, Остап Терлецький, Іван Плешкан, Лев Бачинський, Кирило Трильовський, Василь Костащук, Іван Чупрей та інші світочі нашої культури і науки, борці за волю і незалежність України.

В історію розвитку Галицького шкільництва Коломийська гімназія вписала вагому сторінку, з її стін вийшло у широкий світ не десятки, а сотні молодих, уже розкритих талантів…

1875 р.

вул.Міцкевича, 1

Изображение 072

574

24.   

Будинок культури

Поч. 20 ст.

вул.Симона Петлюри, 11

МОЛ ЦЕНТР

575

25.   

Будинок вчителя

1919 р.

вул. Театральна, 26

Изображение 294

576

26.   

Житловий будинок

1897 р.

вул. Театральна, 21

Изображение 124

 

 

577

27.   

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

ім. Й. Кобринського, в музеї зібрано безцінні багатства – блискуче виконані роботи різьбярів, гончарів, мосяжників, вишивальниць, ткачів. Це унікальний музей самобутньої творчості Гуцулів. Музей зібрав і зберіг багато зразків гуцульського декоративно-прикладного мистецтва починаючи з XVIII ст. і до наших днів. Близько 50 тисяч експонатів зберігається в музеї. Незрівнянно розширилась експозиція, яка займає 18 залів першого і другого поверхів, де представлено гуцульське мистецтво. Музей – цінне джерело пізнання народної творчості, а для художників декоративного мистецтва – прекрасна школа майстерності.

1897-1902 р.

вул. Театральна, 25

музей Г

578

28.   

Музей писанкового розпису національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

ім. Йосафата Кобринського.  27891

2000 р.

Автор: В.Блащук

вул. Чорновола, 43б

Матеріал: бетон, скло, синтетичний матеріал

писанка през

 

29.   

Будинок ощадної каси.

Будинок, в якому на даний час знаходяться Коломийський міський будинок культури   „ Народний  дім ”  був побудований   в 1893 році. В цьому приміщенні була „каса щаднича”. В її просторому конференц-залі часто виступали українські митці: співачка С.Крушельницька, артистка М.Заньковецька, композитори М.Лисенко, Д.Січинський, письменники          В.Стефаник і  Н.Кобринська, часто проходили концерти і урочисті вечори місцевої інтелігенції.

В 1912 році І. Франко читав тут свою поему „Мойсей”. Це був останній приїзд Каменяра в Коломию.

В 1911 році коломияни в цьому приміщенні урочисто відмічали 100-річчя з дня народження українського поета-просвітителя, одного із членів гуртка „Руська трійця” Маркіяна Шашкевича.

МБК „Народний дім” являється загальноміським  центром культурно-мистецької  роботи і всього суспільно-політичного життя міста. Він є центром розвитку всіх жанрів самодіяльного мистецтва.

В МБК „Народний дім” відзначаються державні та професійні свята, проводяться тематичні вечори, вечори – зустрічі, ювілейні вечори, лекції та конференції, концерти, виставки, огляди-конкурси, фестивалі. Такі фестивалі, як „Зорепад” (дитяча народна творчість), музичний фестиваль ім. А. Кос-Анатольського вийшли далеко за межі міста і набули масштабів Всеукраїнських фестивалів.

З кожним роком рамки творчої діяльності МБК „Народний дім” розширюються, тому його відвідують не тільки вітчизняні фахівці, а й фахівці задіяні в різних галузях культури особливо з Румунії, Польщі та Канади з якою тримають впродовж кількох років добрі партнерські стосунки.

1892 р.

вул. Театральна, 27

579

30.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

вул. Театральна, 33

Изображение 306

580

31.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

вул. Театральна, 36

Изображение 296

581

32.   

Житловий будинок (ДМШ №1)

п. 20 ст.

вул. Театральна, 48

582

33.   

Житловий будинок

п. 20 ст.

вул. Театральна, 54

Изображение 343

583

34.   

Будинок банку

п. 20 ст.

вул. Драгоманова, 1

 

584

35.   

Житловий будинок

к. 19 ст.

вул. І. Франка, 3

Изображение 337

585

36.   

Костьол єзуїтів.

У 1887р. коломийці-латинники надіслали листа до церковної влади з проханням побудувати новий костел єзуїтів.

Наріжний камінь костелу отців єзуїтів посвячено 2 серпня 1896р. у день святого Ігнатія – покровителя однойменного ордену. Будівництво храму велося за ескізами інженера Н.Кжичковського, проектанта Народного дому в Коломиї.

Будівництво костелу завершено 31 жовтня 1897р. Вже 12 грудня священик Голамбек з дозволу римо-католицького архієпископа Львова Моравського посвятив дзвони.

Відразу ж після відкриття, костел отців-єзуїтів стали називати „панським”, на відмінну від парафіяльного. Тобто таким, прихід якого складали середні та вищі  прошарки польського коломийського суспільства.

При храмі діяли різні церковні братства, отці-єзуїти  володіли величезною книгозбірнею стародруків та книжок багатьма мовами, нотними виданнями. Частину колись багатої єзуїтської книгозбірні віднайшли лишень 1990р. і передали музею історії міста. Після Другої світової війни храм закрили, а з 1950-х рр. костел перетворили на складські приміщення промислових товарів різного призначення, зокрема меблів. Лишень в 1990 року костел повернули римо-католицькій громаді міста, а в головному вівтарі встановили посвячену копію чудотворного образу Пресвятої Діви Марії з довоєнного парафіяльного костелу.

1897 р.

вул. І. Франка, 18

Изображение 007

586

37.   

Монастир Урсулянок

п. 20 ст.

вул. І. Франка, 19

гімназія 1

587

38.   

Житловий будинок

п. 20 ст.

вул. Шевченка, 31

 

588

39.   

Приміщення вокзалу

1860 р.

пл. Привокзальна, Крипякевича, 13

Изображение 316

 

 

 

Изображение 366 Изображение 505 Изображение 308




Різне

ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ТАРИФІВ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ У МІСЬКОМУ СПОЛУЧЕННІ

Детальніше

ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ ЩОДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ РОЗМІЩЕННЯ ТИМЧАСОВИХ СПОРУД ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЯРМАРКІВ, ДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ЗАХОДІВ У МІСТІ КОЛОМИЇ

Детальніше

ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ ЩОДО ВРАХУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ ПІД ЧАС РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТІВ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

Детальніше

Проекти рішень 18 сесії Коломийської міської ради сьомого демократичного скликання

Детальніше

Порядок денний та проекти рішень виконавчого комітету Коломийської міської ради 28.02.2017р.

Детальніше

ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ

Коломия

Подати та переглянути петиції

 

Розгляд петицій надісланих Коломийській міській раді

ОФІЦІЙНИЙ ПОРТАЛ ПУБЛІЧНИХ КОШТІВ

 

ВИКОРИСТАННЯ ПУБЛІЧНИХ КОШТІВ

відкритий бюджет міста Коломиї

Децентралізація влади

 

...

про субсидії

ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ М. КОЛОМИЯ
...

...
...
ФОРУМ

детально


 

 

 

         



Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області